Переваги та недоліки водяних та електричних ручникосушок

Яку рушникосушарку вибрати - водяну або електричну?

Для кожного покупця головним фактором у виборі є: надійність, якість, економічність, функціональність та дизайн. Щоб не помилитися у виборі і придбати потрібний варіант - давайте спершу дізнаємося про переваги і недоліки цих 2 видів сушки для рушників.

Водяні рушникосушки

Водяні рушникосушки підключаються до системи гарячого водопостачання - ГВП або до системи опалення. Другий варіант гарантує більш високу та постійну температуру рушникосушарки. Однак в умовах українського клімату він не є актуальним, оскільки працює тільки в опалювальний сезон. А пізньої весни і особливо ранньої осені, коли рушникосушарка найбільш потрібна - вона не гріє. Тому використовувати має сенс лише перший варіант із підключенням до ГВП. З'єднання може виконуватися послідовно, послідовно з байпасом або паралельно. Послідовне підключення характеризується більшою тепловіддачею, але підходить воно лише для систем ГВП із нормальним тиском та високою температурою води. Якщо в будинку гаряча вода має слабкий напір або не нагрівається до максимального рівня, то при послідовному підключенні рушникосушарка може сильно її остуджувати. Тобто, у вас і сусідів зверху з крана тектиме тепла вода, замість гарячої, що неминуче призведе до незручностей та конфліктів. У таких будинках (а їх досить багато) потрібно використовувати паралельне підключення, хоч воно й не таке ефективне.

Переваги водяних рушникосушок

1.  Водяні сушки для рушників мають більш високу тепловіддачу. Відповідно при аналогічному розмірі гріють краще за електричні і можуть використовуватися не тільки для сушіння рушників, але і як додаткове джерело опалення.
   
2. Відсутність споживання електроенергії, тобто витрати закінчуються на купівлі сушарки та її встановлення.
   

Недоліки водяних рушникосушок

1. Встановлення водяної рушникосушки не найскладніша процедура, але вкрай відповідальна і вимагає знання ряду нюансів. Тому більшості людей доводиться наймати для цього сантехніків, чиї послуги також коштують грошей і не малих.
   
2. На більшості моделей немає можливості регулювати температуру поверхні терморегулятора. Можна, звичайно, встановити термостат окремо, але він також коштує чималих грошей. Навіть моделі дуже гарної якості буває, що починають текти.
   
3. Поява дефектів найчастіше пов'язані з найпотужнішими гідроударами, які міських систем ГВП, на жаль, не рідкість. Також впливає дуже погана якість води та гальванічна корозія у разі некоректного монтажу.
   
4. Місце монтажу рушникосушарки прив'язане до стояка.
   
5. Встановлювати його далеко досить складне і трудомістке заняття, що вимагає додаткових витрат.
   

Висновки

Водяні рушникосушки ефективніші і економніші за електричні, проте в їх використанні є деякі нюанси:

1. Можуть потекти при гідроударі, тому потрібно використовувати схему підключення, що підтримує відключення сушарки, коли немає нікого вдома.
   
2. Не мають вбудованого термостата, тому об металеву поверхню можна обпектися (особливо дітям, які неуважні).
   
3. Працездатність водяних моделей сильно залежить від монтажу, якщо він виконаний некоректно, то рушникосушка швидко вийде з ладу.
   

Електричні рушникосушки

Електричні рушникосушки підключаються до мережі 220 Вольт. Підключення обов'язково має виконуватися з використанням спеціальних захищених від вологи розеток, окремого ПЗВ- пристрій захисного відключення та заземлення. Нагрів рушникосушки може здійснюватися двома різними способами: ТЕНом або Гріючим кабелем. Моделі з теном повільніше гріються, але до більшої температури (до 80 градусів). У них також вища витрата електроенергії (від 300 до 600-900 Ватт). Але є термостат, що дозволяє задавати необхідну температуру поверхні сушарки. Моделі із кабелем швидко гріються, але максимум до 60 градусів. Є регулювання температури і термостат, який відключає нагрівання при досягненні максимально допустимого показника. З переваг – низька витрата електроенергії (до 140 Ватт) та надійність.

Недоліки електричних рушникосушок

1. Постійні витрати на електроенергію, хоч і не суттєві (споживання в залежності від розміру, невеликі рушникосушки можуть споживати від 50Вт на годину - практично як лампочка)
   
2. Необхідність установки ПЗВ - пристрій захисного відключення та заземлення, хоча більшість моделей з гріючим кабелем дозволено встановлювати без заземлення.
   
3.  Нижча тепловіддача в порівнянні з водяними аналогами (опалювати приміщення не вийде).
   

Переваги електричних рушникосушарок

1. Відсутній ризик протікання.
   
2. Робота не залежить від профілактичного відключення гарячої води та не впливає на температуру води у системі ГВП.
   
3. Можна залишати включеним при виході з дому та на ніч. Є моделі які можна запрограмувати на різний час включення та відключення.
   
4. Неможливо обпектися.
   

Висновки

Основна проблема електричних рушникосушок полягає в реалізації заземлення, так як не у всіх багатоповерхових будинках його можна зробити за всіма правилами - уточнюйте даний момент до покупки. Плюс гріють вони слабше за водяні і для опалення не зовсім підходять. У ванній кімнаті стане, звичайно, трохи тепліше, але цього може бути замало. В іншому електричні рушникосушки виграють, їх можна встановити практично де завгодно, рівень безпеки вище і вони надійніше.